shanya_sla: (Default)
Підлягає оновленню, залежно від настрою і т.д.))

Подобається: )


не подобається: )
shanya_sla: (чорненько-агресивна)
Ні, я, звісно, знала, що моє життя з появою малюка зміниться назавжди, але теорія і практика, м"яко кажучи, відрізняються. І річ не в тім, що змінився режим, що все крутиться навколо нього, що я мало сплю і їм в рідких перервах між... То дрібниці, до яких я була готова, які мене не лякали тоді і не сильно напружують зараз.
Я не була готова до страху, який холодним голодним звіром тепер оселився десь в мені глибоко-глибоко...
Ванька такий маленький і беззахисний, він не може сказати, що і де йому болить, чого хочеться, що турбує і взагалі... життя складна штука. А я боюся не справитися, не помітити вчасно, не допомогти... і цей страх, як я розумію, назавжди - до нього доведеться звикнути.
shanya_sla: (македонська стріляє)
Останній день літа.
А я його і не помітила... літа, я маю на увазі
Так, було пару хороших уривків, напевно, було багато нормальних звичайних днів, але відчуття літа не було. Воно пройшло повз мене. В турботах, проблемах і клопотах. Звісно, втішаю себе думками, що могло бути і гірше - добре, що не стало. Мені вистачило і так.
Сиджу. Думаю. Неочікувано для себе сподіваюсь на осінь.
Залишу собі картку на пам"ять
shanya_sla: (македонська)
Не можу не висловитися як представник меншини: да пофігу на цей закон, краще б ділом що одні, що інші зайнялися. Провокація вона і є провокація - значить потрібно народ від чогось відволікти. Щоб питання не задавали. Щоб в гаманці собі рідше дивилися, а частіше в зомбоящик. Хліба і видовищ - проста істина ще з часів Риму. Хліба не дають, зае видовищ більш ніж досить. Набрид суд над Тимошенко і Луценко - нате вам закон про мову. Розважайтеся.
Мені цікаво, хто російськомовним говорити рідною для них мовою забороняв? ивлюся на телебачення, інтернет і друковані видання і ніяк не можу зрозуміти - а де тут притискання російської? Українську майже не спостерігаю - факт. Так що не завадило б закрити пащеки тим, хто тут демагогію розводить про те,які вони бідні і нещасні і не можуть на вулицю вийти, бо притясняють кляті націоналісти. У націоналістів є чим зайнятися, повірте, і виловлювання мудаків не входить в першу десятку справ на сьогодні.
Передвиборчі провокації задовбали.
Захисникам української - розмовляйте нею, листуйтеся, створюйте унікальний контент українською і все буде добре. Чим нас більше - тим краще для мови. рецепт простий ф транспаранти тут не допоможуть. Краще, коли приходите в офіс чи купити хліба не переходьте на російську, як воно буває, бо "не зрозміють". Ще й як зрозуміють. Чомусь мене в Криму всі прекрасно розуміли, та і моя фіндір, яка взагалі родом з таганрогу, прекрасно адаптувалася. І це при тому, що я не обтяжена повільною чіткою вимовою, особлииво коли злюся.
Нафіг вестися на провокації, якими мізки нам задурманюють.

п.с.я цей закон навіть не читала і читати не збираюся. Впевнена, що і захисники і противники теж не читали в своїй більшості. Хоча, ні, якщо потрібно буде - і прочитаю, і розберуся. Свої права потрібно знати)))
shanya_sla: (на вікні)
Вперше за тиждень вийшла з роботи вчасно.
Прийшла додому і була в шоці, скільки у мене часу для поїсти, почитати і просто повтикати. Раділа.
В процесі шаріння по мережі зрозуміла (на 29 році життя!), що не люблю гобелени. Подумала, що це знання мені не дає нічого, але сам факт прикольний.
Гномиків по квартирі вирішила не шукати, а просто іти спати, чого і вам рекомендую
Аве мені і подушці
shanya_sla: (погляд замріяний)
На исходе лета, в сумерках долины
Кот играл на флейте в зарослях малины.
В синеве безбрежной, в глубине хрустальной
Пела флейта нежно, тихо и печально.
И луна, качаясь в небесах высоко,
На кота взирала благосклонным оком.
На исходе лета, в сумерках долины
Кот играл на флейте в зарослях малины.

Улетала песня, долетела песня
До прозрачных башен колдовского леса,
До холмов высоких, где в подземных залах,
Звуки дивной песни девы услыхали,
И на зов помчались в синие туманы
На конях волшебных, белых, как сметана.
На исходе лета, в сумерках долины
Кот играл на флейте в зарослях малины.

Легкие как тени, гибкие как ветки,
Танцевали девы под медовым светом,
И блестели влажно камни ожерелий,
Бубенцы запястий бронзово звенели.
На исходе лета, в сумерках долины
Кот играл на флейте в зарослях малины.

Тут король явился, преисполнен гнева
И сказал сердито неразумным девам:
"Видно вы совсем уж разум потеряли,
Ведь коты на флейте сроду не играли!
Он вас обморочит, он вас зачарует,
Уведёт вас ночью в башню колдовскую!
Будете в неволе, запоздало плача,
Сетовать на долю да котяток няньчить!"

Девы испугались, девы разбежались,
Только кот да флейта под луной остались.
И луна, качаясь в небесах высоко,
На кота взирала благосклонным оком.
Пела флейта грустно, и её заслышав,
От большого чувства всхлипывали мыши.
(с) Иллет
shanya_sla: (Default)
Чудово бути собою... особливо, якщо знаєш хто ти
shanya_sla: (Default)
Не вигадуйте мене і не доведеться потім розчаровуватися
shanya_sla: (погляд замріяний)
Хочу знову слухати старі добрі диски на музичному центрі з великими колонками - задовбало МР3

Доведеться машинерію з дачі забрати... або поїхати туди надовго. Днів на п"ять))
shanya_sla: (Default)
Трагедія атеїста, коли хочеться подякувати, а нема кому (с)

Так от, дякую тобі, Велике Суще, що ти є і що ти про мене піклуєшся. І я розумію і усвідомлюю, що мої бажання ти сприймаєш буквально і виконуєш теж без поправок на "сама не знає чого хоче". Тому, просто дякую і все. Ти хороше!

Няк!

п.с.Надалі обіцяю бути бульш точною в своїх формулюваннях))
shanya_sla: (на вікні)
Хочеться сховатися кудись подалі... стомилася
shanya_sla: (Default)
Звісно, якщо хочеш насмішити Бога - розкажи йому про свої плани, але квитки в К.П. і Львів лежать на поличці, а вчора до них додалися квитки на концерт Океанів... Душа співає і життя таки соковите! Добраніч, панове і нехай Вам насняться Двері в Літо!
shanya_sla: (радію)
Тому що малювати на класному папері хорошими олівцями суцільне задоволення. А без них не малювалося. Зовсім(
shanya_sla: (Default)
Я ще ніколи так гостро не відчувала час - страшно
shanya_sla: (радію)
Шкода, що вже позаду, але добре, що були:

- чудові новорічні дні в чудовій компанії
- офігенна настолка
- ідейне пиво
- все-все-все!!!!

п.с.Звіти і фотки будуть пізніше))
shanya_sla: (на вікні)
Коли відкриваєш стартову сторінку браузера і розумієш, що ти нічого в інтернеті дивитися не хочеш - тобі точно пора йти спати.
shanya_sla: (моргана)
Неповторимая мастерица острого слова [livejournal.com profile] fairy_fetch подарила мне свиток с асоциациями, которые я расшифровала в соответствии со своим сиюминутным настронием. Чем, собственно говоря, и делюсь с общественностью. Возникни у кого из вас, дорогие друзья, желание получить от меня себе пищу для размышлений и мини-тему для написания своего видения себя любимого - милости прошу. А пока - илюзорые частицы Мира Имени Меня.

- кошки:существа для описания которых у меня целые тома слов и ни одного, которое я бы считала достойным этих пушистых почитателей Великого Сущего. Загадочные комочки счастья. Урчащие половинки Вечности. Вольные Странники на Путях Междумирья. Они никуда не спешат и не считают удары сердца между рождением и смертью – это удел людей. Их мягка поступь и шелковистая шерстка меня вдохновляют, а короткие случайные мгновения общения с представителями их расы освещают и наполняют мой день солнечным покоем. Я люблю их и восхищаюсь ими. Они лишают меня слов, наполняя чувствами. Нужно быть гением, чтоб описат совершенство, а мне и до таланта еще работать и работать.

- мягкость: Его руки, когда он гладит мои волосы, Его голос, когда Он произносит одно из моих имен. Шерстка котенка, урчащего на коленках. Весенняя трава под босыми ногами. Прикосновение теплого шарфа к холодному носу в лютый мороз. Звуки саксофона, льющиеся из колонок глубокой ночью. Линия тушью на рисовой бумаге. Кожаный переплет книги, о которой давно мечтала. Лепесток подсолнуха возле моей щеки. Аромат зеленого чая в прозрачной чашке. Лунный свет в безлюдном парке. Тишина.

- мужское внимание - как теплое одеяло морозным утром, в него хочется укутаться и наслаждаться до бесконечности.

- лилии: нежность летнего вечера, аромат зарождающейся любви, чистота лунного света и прохлада утренней росы. Я люблю лилии. Белые и ароматные. Они напоминают мне дальние города и страны, в которых я никогда не была, мои прошлые и будущие жизни, в которых я была погибелью и была спасением. Цветы радости и цветы прощания.

- плед – он теплый, красный и обязательно в клеточку. И пофиг, что банально. Просто некоторые вещи должны быть неизменными. Плед – это дом, уют, горячий чай и интересная книга. Это общение с дорогими сердцу людьми. Это мечта и реальность, два в одном. Плед должен быть.

- глинтвейн: горячая коричная сказка, необычное приключение, маленькое чудо, дарящее восторг и брызги счастья, если пить его с хорошими людьми и обычное горячее вино, если пить его с чужими. Термос глинтвейна, высокая гора, пронизывающий душу ветер и мир под ногами. Он пахнет востоком и медом, в нем музыка трав и море огня. Если я с глинтвейном, значит рядом друг. Так должно быть. Нельзя делить пусть маленькое, но счастье с чужаками. Это тоже, что выбросить его в Пустоту.

- отличная компания – где можно быть собой. Не надо одевать опостылевшую маску, дабы соответствовать представлению, а можно примерить, ту, в которой удобно на данный момент.

- мисс Хьюстон – блуждающий ангел, прикуривающий сигаретку от горящего Рима. Рисующая музыку на песке фея. Она родилась в мгновение и осталась надолго. Она прекрасна, но я не боюсь ее потерять, потому что ею нельзя завладеть. Она приходит и уходит, оставляя по себе отрывки слов и незаконченные картины, она уничтожает свои предыдущие творения, ибо все, что на секунду дальше от ее сегодняшнего представления об идеале не должно попасть в ее историю. Она нравится мне, но однажды она уйдет в предрассветный туман и никогда больше не вернется. Как все, кто был до нее. Как все, кто будет после. Она – это я. Она – это точно не я. Она – часть карнавала.

- Нет времени! – гнусная ложь. Оно есть, просто на что-то одно. Или на несколько вещей. Только не на все, которыми хотелось бы или нужно было бы заниматься. Его всегда мало, даже когда много. Но я работаю над постижением основного закона термодинамики – не париться! )
shanya_sla: (секси аниме)
Втратити музику і знайти образи - рівноцінний обмін?
shanya_sla: (погляд замріяний)
Дивитися на нічний Київ з висоти двадцять сьомого (?) поверху, пити каву, ховатися від пронизливого вітру в клітчастий теплий і м"який плед та теревенити про все на світі з давньою подругою - хороший вечір!

Profile

shanya_sla: (Default)
shanya_sla

September 2014

S M T W T F S
  12 3 4 56
7 89 10 11 1213
14 15 16 17 18 19 20
2122 23 2425 2627
28 2930    

Syndicate

RSS Atom
Page generated 26/7/17 20:46

Expand Cut Tags

No cut tags